ISD: Аналіз іноземних операцій з маніпулювання інформацією та втручання у виборчий процес Німеччини 2025 року (аналітичний звіт)
До Вашої уваги результати комплексного дослідження іноземних операцій з маніпулювання інформацією та втручання (FIMI) у федеральні вибори в Німеччині 2025 року, яке було проведено Institute for Strategic Dialogue (ISD) (Лондон, Велика Британія) у співпраці з міжнародними партнерами та німецькими громадськими організаціями в межах проєкту FIMI Defenders for Election Integrity.
Методологія дослідження базувалася на аналізі 100 звітів про інформаційні інциденти (2017–2025), оброблених через платформу OpenCTI, що дозволило ідентифікувати 98 конкретних випадків дезінформації та понад 2500 взаємозв’язків між акторами, тактиками та наративами.
Ключовими зовнішніми загрозами визнано російські кампанії Doppelgänger, Storm-1516 та Overload, які поєднували використання бот-мереж, фейкових медіа-ресурсів та генеративного ШІ. Основними дезінформаційними наративами стали: міграційна криза, економічний занепад, корупційність німецьких політичних еліт, сумніви у легітимності виборів, дискредитація підтримки України та гендерно-спрямовані атаки на жінок-політиків. Особливу увагу приділено тому, що правопопулістська партія AfD активно використовувала аналогічні методи, розмиваючи межу між внутрішньою політичною боротьбою та зовнішнім втручанням.
Результати дослідження демонструють високий рівень уразливості демократичних інституцій до сучасних інформаційних впливів, особливо в умовах політичної та економічної нестабільності. Автори наголошують на необхідності багаторівневої відповіді, що включає регуляторну реформу, посилення санкційної політики, прозорість цифрової реклами, розвиток медіаграмотності та довгострокові інвестиції в стійкість демократичних систем.
Розгорнутий огляд дослідження
1. Мета та контекст дослідження
Звіт аналізує масштаби і механізми іноземних інформаційних маніпуляцій та втручань (FIMI) у федеральні вибори в Німеччині 2025 року. Контекст виборів визначався:
- геополітичними кризами (війна рф проти України, нестабільність на Близькому Сході),
- економічною невизначеністю,
- зростанням суспільної недовіри до інституцій.
Ці фактори створили сприятливе середовище для поширення дезінформації та посилення поляризації.
2. Методологія
- Використано 100 звітів (2017, 2021, 2025 рр.), з яких 20 — інцидентні повідомлення під час виборів 2025 р.
- Обробка даних здійснена через платформу OpenCTI, що дозволило кодувати акти, TTPs (тактики, техніки, процедури) та зв’язки.
- Ідентифіковано 98 інцидентів FIMI, 198 доменних об’єктів і понад 2500 взаємозв’язків між акторами, наративами та інструментами.
- Особлива увага приділялася реальному моніторингу, інцидентним алертам і взаємодії з місцевими партнерами.
3. Основні операції та загрози
3.1. Російські кампанії
- Doppelgänger – створення фейкових сайтів, що імітують відомі медіа, поширення антиукраїнських та проросійських меседжів.
- Storm-1516 – понад 100 сайтів з AI-контентом; поширення сфальсифікованих відео та новин про німецьких політиків (особливо партію Зелених), використання звинувачень сексуального та корупційного характеру.
- Operation Overload – масова подача фейкових повідомлень про “загрози виборам” (теракти, фальсифікації), щоб паралізувати роботу журналістів і НУО.
| Операція | Методи | Канали поширення | Цілі |
|---|---|---|---|
| Doppelgänger | – Створення фейкових сайтів, стилізованих під відомі ЗМІ – Використання генеративного ШІ для текстів і зображень – Імперсонація авторитетних джерел | – Вебсайти-клони авторитетних медіа – Соцмережі (X, Facebook, Telegram) – Ботоферми для поширення посилань | – Поширення антиукраїнських і проросійських наративів – Формування уявлення про економічний занепад Німеччини – Підрив довіри до основних партій і підтримка AfD та BSW |
| Storm-1516 | – Масове створення сайтів з AI-контентом (понад 100 ресурсів) – Поширення deepfake-відео та сфальсифікованих фото – Вигадані звинувачення проти політиків (корупція, сексуальні скандали) | – Сайти з AI-генерацією – Відеоплатформи та соцмережі (X, Telegram, YouTube) – Акаунти з “новинами” та “розслідуваннями” | – Дискредитація партії Зелених та інших проукраїнських політиків – Просування AfD як альтернативи – Поширення фейків про фальсифікацію виборів |
| Overload | – Масове продукування неправдивих повідомлень про “загрози виборам” (теракти, фальсифікації) – Використання бот-мереж (понад 6000 акаунтів) – AI-імперсонація експертів та НУО | – Платформи X та Telegram – Фейкові акаунти, що видавали себе за громадських активістів – Англомовні пости для впливу на міжнародні ЗМІ | – Перевантаження інформаційного простору фейками, щоб дезорієнтувати журналістів і спостерігачів – Заздалегідь підірвати довіру до німецьких виборчих інституцій – Поширення паніки та недовіри до демократичних процесів |
Усі три операції були скоординовані, мали російський слід і використовували поєднання класичних пропагандистських тактик з інноваційними технологіями (генеративний ШІ, deepfakes, бот-мережі). Їхня головна мета — підірвати довіру до виборчого процесу, послабити підтримку України та посилити позиції проросійських сил у Німеччині.
3.2. Канали поширення
- RT DE — попри заборону, активно діяла через дзеркальні сайти, подкасти та агрегатори.
- Соцмережі: X (Twitter), Telegram, TikTok.
- Ботоферми та AI-контент стали ключовим інструментом.
3.3. Внутрішні фактори
- AfD (Альтернатива для Німеччини) активно використовувала ті ж методи, що й зовнішні актори: deepfakes, AI-відео, фейкові акаунти.
- Партія фактично віддзеркалювала тактику кремлівських мереж, розмиваючи межу між легітимною агітацією та інформаційними операціями.
4. Основні наративи дезінформації
- Міграція – нагнітання страхів перед біженцями (особливо українськими), використання резонансних інцидентів.
- Антиурядові меседжі – зображення Німеччини як держави у занепаді через санкції проти рф і підтримку України.
- Виборчий процес – звинувачення у фальсифікаціях, відео про “відсутність AfD у бюлетенях” або “шредери з бюлетенями”.
- Гендерна дезінформація – дискредитація жінок-політиків (Бербок, Рот) через сексуальні чутки.
- У звіті особливе місце відведено темі України та війни з рф, яка стала одним із головних фокусів дезінформаційних кампаній:
- Проросійські операції (Doppelgänger, Storm-1516, Overload) активно поширювали меседжі про нібито “корумпованість української влади”, “марність” західних санкцій проти рф та необхідність “мирних переговорів” з москвою без участі України.
- Українських політиків (зокрема Роберта Хабека та Клаудію Рот із партії Зелених) звинувачували у “злочинах проти німців” задля підтримки України — аж до вигаданих історій про крадіжку картин з берлінського музею на суму 100 млн євро.
- Президент України та його дружина ставали об’єктами атак через фейки про “розкішний спосіб життя” на тлі війни.
- Мета кампаній – послабити підтримку України серед німецького суспільства, підсилити вплив проросійських політичних сил (AfD, BSW), а також створити враження економічної катастрофи через допомогу Києву.
- У регіональному вимірі Східна Німеччина була особливо вразливою до антиукраїнських наративів через історичні та соціально-економічні чинники.
Таким чином, Україна в цьому звіті постає не лише об’єктом зовнішньої дезінформаційної атаки, а й центральною темою, через яку рф прагнула вплинути на громадську думку та політичні орієнтири Німеччини.
5. Тактики, техніки та процедури (TTPs)
- Новий тренд – використання генеративного ШІ: deepfakes, синтетичні відео та аудіо.
- Координована неавтентична поведінка (CIB): ботоферми, фейкові акаунти, “фолловер-трейни” (#Vernetzungstweet).
- Імперсонація медіа, аналітичних центрів, навіть наукових інституцій.
- Використання хайп-тем (енергія, економіка, війна, міграція) для залучення уваги і легітимізації фейків.
6. Вразливості та ефективність
- Найбільш вразливими були старші люди та молодь у TikTok, що активно піддавалися російсько-китайським і конспірологічним наративам.
- Сильний вплив виявлено у Східній Німеччині, де історичні зв’язки з рф та нижчий рівень довіри до інституцій підсилюють ефект дезінформації.
- Водночас платформи не забезпечили належного реагування: санкції обходилися, а контент лишався доступним.
7. Висновки
Вибори 2025 року в Німеччині підтвердили, що рф лишається головним зовнішнім актором інформаційного втручання.
- ШІ-контент і бот-мережі суттєво підняли рівень загроз.
- Розмиття межі між зовнішнім втручанням і внутрішньою політичною агітацією (через AfD) стало ключовим викликом для демократії.
- Попри активність громадянського суспільства, існують слабкі місця у санкційній політиці, ресурсах регуляторів і прозорості цифрової реклами.
8. Рекомендації авторів
- Регуляторна реформа та кращий контроль за цифровою рекламою.
- Посилення санкційної політики щодо прокремлівських медіа та ресурсів.
- Медіаграмотність і довгострокові інвестиції у стійкість демократичних інституцій.
- Координація “всім суспільством”: уряд, платформи, громадянський сектор, журналісти та науковці повинні діяти спільно.
Таким чином, звіт показує, що вибори 2025 року стали тестом на стійкість німецької демократії перед сучасними методами гібридного впливу, де поєдналися зовнішні кампанії рф, технології ШІ та внутрішні радикальні сили.
Повний текст аналітичного звіту англійською мовою можна переглянути тут.