Служба зовнішньої розвідки України повідомляє, що госдума рф ухвалила пакет законів, спрямованих на подальше посилення державної цензури та розширення інструментів контролю за інформаційним простором. Зокрема один із документів передбачає запровадження штрафів за спроби пошуку в інтернеті “завідомо екстремістських матеріалів”, і з використанням VPN також. Крім того, до статті 14.3 Кодексу про адміністративні правопорушення внесено поправки, що передбачають відповідальність за поширення реклами VPN-сервісів. Окремим законом дозволяється блокування фільмів у прокаті – у разі, якщо їхній зміст, на думку влади, “дискредитує традиційні російські цінності”.

Конституція рф гарантує свободу слова, та на практиці кремль ніколи не мирився з інакодумством. Затикати рота громадянам – традиція, започаткована ще в імперські часи.

Ще 1804 року імператор Олександр І запровадив перший “цензурний устав”. Забороні підлягали твори, «ворожі православ’ю і самодержавству». Надалі цензура лише зміцнювалась: “чавунний устав” Миколи І, обмеження преси при Олександрі ІІІ, жорсткі репресії проти видавців у кінці ХІХ ст.

Після революції 1917 року більшовики одразу закрили сотні газет. У 1920-х запрацював “Главліт” – структура, що здійснювала тотальний контроль над друком аж до останніх днів СРСР.

Сучасна росія відтворює ті ж практики. З початку 2000-х в росії знову запроваджується цензура, особливо після тимчасової окупації Криму. Закони про “фейки”, блокування сайтів, списки “небажаних” діячів культури – усе це свідчить про системну державну політику щодо викорінення інакодумства.  Пєсков уже відкрито говорить про “воєнну цензуру”, а ексміністр культури Швидкой закликає повернути радянський інститут цензури – бо “він був професійнішим за теперішні заборони”.

В росії цензура – це системне явище, а тому обмеження тільки посилюватимуть.

Джерело: Служба зовнішньої розвідки України