Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group) провела дослідження медіаспоживання українців на замовлення ГО “Львівський медіафорум” і International Media Support. Теми опитування – інформаційна поведінка, медіаспоживання, довіра до ЗМІ, боротьба з дезінформацією та вразливість до неї.

Джерела інформації

• Telegram – головний засіб отримання інформації про актуальні події для українців. Телеграм-канали постійно або часто (4-5 днів на тиждень) читає загалом понад половина опитаних (52%).
• На другому місці – YouTube (32% дивляться постійно або часто), на третьому – Facebook (28%).
• Телемарафон «Єдині новини» і чати у Viber постійно або часто переглядають 25%.
• Регулярне читання друкованих медіа — малопоширена практика: 84% ніколи не користуються газетами і журналами для отримання інформації.
• Більшість українців також ніколи не отримує інформацію з радіо (75%), регіональних медіа (69%), регіональних онлайн-медіа (67%), міжнародних онлайн-медіа (66%).

Довіра до медіа

• Українці мало довіряють медіа загалом. Але відносно більше довіри – до Telegram-каналів (29%) і Youtube-каналів (24%).
• Міжнародним й українським онлайн-медіа скоріше довіряють або довіряють 16%.
• Найбільше українці не довіряють єдиному телемарафону (39% не довіряють або скоріше не довіряють, 24% вагаються, 19% важко відповісти).

‍Як українці борються з дезінформацією

• Майже 40% респондентів ніколи не перевіряють достовірність інформації, 18% роблять це завжди. Частіше перевіряє достовірність молодь (18—29 років), респонденти з вищою освітою, а також військові і ветерани.
• 35% вважають, що їм легко або скоріше легко відрізняти правдиву інформацію від неправдивої в медіа, 28% — що їм це робити важко або скоріше важко.
• Найпоширеніші практики перевірки достовірності – це використання власної інтуїції та досвіду (34%) і порівняння з кількома авторитетними джерелами (25%).

Вразливість до дезінформації

59% українців вразливі до дезінформації, як показали результати інформаційного тесту (див. методологію).

Чим вони вирізняються:

• Значно менше підтримують вступ України до ЄС і НАТО, а також дії чинної влади.
• Рідше переглядають суспільно-політичні новини та менше довіряють медіа.
• Оцінюють власну здатність відрізнити правдиву інформацію від неправдивої так само високо, як і невразливі громадяни.
• Коли перевіряють інформацію, вони дещо частіше спираються на власний досвід та інтуїцію та рідше порівнюють інформацію з різних джерел.
• Відносно частіше це російськомовні чи двомовні респонденти, мешканці прифронтових територій, а також представники менш забезпечених і менш освічених категорій.

Методологія дослідження
Повний текст дослідження

Джерело: Соціологічна група “Рейтинг”