Українців часто запитують: “Чому вам не подобаються російські опозиційні медіа? Чому ви критикуєте міжнародні організації, які нагороджують преміями російських журналістів? Адже всі вони проти війни та Путіна”. Якщо не занурюватися у те, що російські опозиційні медіа та лідери думок говорять і пишуть, тоді це справді здається дивним.
Із початком повномасштабного вторгнення авторки цієї книги уважно стежили за російським ліберальним медіасередовищем, за найпомітнішими медіа та лідерами думок. Погоджуємося, деякі роботи російських незалежних журналістів “Дождя”, “Мєдузи”, “Нової газети” тощо можуть бути якісними, певні медійники справді працюють із загрозою для життя. Проте деякі роботи цілком підігрують кремлівській пропаганді, російській імперськості, а отже, не можуть бути журналістикою, порушуючи її цінності й норми.
Мета цієї книги — проаналізувати, чи дотримуються російські опозиційні медіа професійних стандартів, висвітлюючи Велику війну росії проти України, і чи поширюють вони пропагандистські наративи “русского мира”.

Про що йдеть у книзі (зміст):

Вступ

Російські опозиційні медіа: на чиєму вони боці в інформаційній війні Кремля?

Розділ 1. Російські незалежні ЗМІ – огляд

“Дождь”: чи достатньо російському медіа бути проти війни, аби вважатися “хорошим”? (Стеблина Н.).
Чи транслює “Медуза” наративи російської пропаганди? (Стеблина Н.).
Своїх не кидає: “хороше” російське видання “Медиазона” нищечком просуває тези кремлівської пропаганди (Авраменко І.).
“Живой гвоздь”: ліберально-імперський вінегрет із соусом по-кремлівськи (Стеблина Н.).

Розділ 2. Кейси

Україна? Росія? Чи саморуйнування? Як російські Медуза та Новая газета Европа писали про підрив Каховської ГЕС (Стеблина Н.).
«Нацисти є? Будуть!»: Навіщо «хороші» російські медіа вишукують в Україні праворадикалів (Авраменко І.).
Кремлю має сподобатись — як російські «Медуза» та «Новая газета Европа» висвітлюють наймасштабніші теракти власної армії? (Стеблина Н.).
Як «Дождь» вчить жаліти російських мобілізованих (Стеблина Н.).

Розділ 3. Лідери думок.

Іноагенти Кремля: яке завдання виконують “хороші російські” інтерв’юери (Авраменко І.).
Дмітрій Биков – вісник російського апокаліпсису та вічний громадянин СРСР (Стеблина Н.).
Боріс Акунін – російський імперіаліст чи проукраїнський демократ? (Стеблина Н.).
“Хороша” руська культура: чому колоніальна література та мистецтво не можуть вважатися “великими” (Авраменко І.).

Проєкт здійснено Інститутом демократії імені Пилипа Орлика.

Повний текст книги “Деконструктори правди. Як російськіопозиційні медіа висвітлюють Велику війну росії проти України” можна завантажити на сайті Інститут демократії імені Пилипа Орлика.

Джерело: Інститут демократії імені Пилипа Орлика
Автори:
Наталія Стеблина, д.політ.н., професор, завідувач кафедри журналістики та соціальних комунікацій Донецького національного університету імені Василя Стуса.
Ірина Авраменко, експертка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, журналістка, асистентка кафедри журналістики УМСФ, членкиня Національної спілки журналістів України.