Боротьба з дезінформацією, фейками та інформаційна безпека у світовому контексті. Нормативно-правова база країн світу

У контексті прискореної глобалізації перед державами постають нові виклики. Одним із таких викликів є підвищення загрози іноземних інформаційних впливів на безпеку країни та її суверенітет. Прикладом є хвиля втручань Російської Федерації у проведення виборів в Європі та США, яка спричинила появу окремого законодавства щодо днзінформації.. Хоча дії європейських країн і США щодо захисту від російської пропаганди та дезінформації були системними та ефективними, постає питання законодавчо прописаних механізмів боротьби з даним явищем а також механізм їх попередження. 

Станом на сьогодні, найрозвиненіша нормативно-правова база боротьби і попередження дезінформації наявна в Сполучених Штатах Америки. З чотирьох документів два стосуються окремо російської агресії, пропаганди та дезінформації. 

Європейський Союз лише починає системно напрацьовувати законодавство щодо попередження і боротьби з дезінформацією. Найвагомішим є План дій проти дезінформації від 5 грудня 2018 року, що має бути імплементований і реалізовуватись кожною країною-членом ЄС. 

Щодо окремих країн ЄС постає питання ефективного законодавства щодо боротьби з дезінформацією. Країни Балтії (Литва, Латвія, Естонія) не мають такого законодавства, а інформаційну безпеку розглядають в контексті захисту даних та їх зберігання. Італія, Великобританія, Угорщина також не просунулись в розробці даної нормативно-правової бази. Успішними можна вважати кейси Німеччини, Франції та Польщі. 

Російська Федерація також розробила пакет документів щодо боротьби з дезінформацією. Однак, нормативні акти стосуються громадян РФ та прописані як інструмент цензури та політичних репресій всередині країни. 

Перелік правових документів щодо дезінформації країн світу:
Країна
Нормативно-правова база
Суть документу
СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
Закон про протидію зовнішній пропаганді та дезінформації від 2016 року
URL: https://www.congress.gov/bill/114th-congress/house-bill/5181/text?q=%7B%22search%22%3A%5B%22HR+5181%22%5D%7D&r=2&s=1
• Уряд США повинен розробити всеосяжну стратегію протидії іноземній дезінформації та пропаганді та затвердити своє лідерство в розробці стратегічного наративу побудованого на фактах;
• Важливим елементом цієї стратегії має стати сприяння незалежній пресі в країнах, які є вразливими до іноземної дезінформації.
Державний департамент створює Центр аналізу інформації та реагування, що покликаний:
1.     вести та координувати збір та аналіз інформації про зусилля з інформаційної війни іноземних держав;
2.     створити основу для інтеграції критичних даних та аналізу зовнішніх пропагандистських та дезінформаційних зусиль у розробку національної стратегії;
3. розробляти та синхронізувати урядові ініціативи щодо викриття та протидії закордонним інформаційним операціям, спрямованим проти інтересів національної безпеки США, та просуванню на основі фактів розповідей, що підтримують союзників та інтересів США.


Законопроект «Захист Америки від російського втручання» від 19 липня 2018 року
URLhttps://www.congress.gov/bill/115th-congress/house-bill/6437/text?q=%7B%22search
%22%3A%5B%22Secure+America+from+Russian+Interference+Act+of
• Передбачає механізм формування аналітичного огляду для Державного
секретаря щодо діяльності з дезінформації та пропаганди уряду
Російської Федерації. Цей аналіз має містити опис:
   1. підтримки заходів з дезінформації та пропаганди щодо Сполучених Штатів та іноземних держав;
2.     загальної структури діяльності з дезінформації та впливу Уряду Російської Федерації, включаючи її розвідувальні органи та пропагандистські медіа, такі як Russia Today;
3. методів пропаганди, включаючи підробку, використання представників засобів масової інформації та довірених осіб, використання організацій під прикриттям та впливу на міжнародні організації.
• У Міністерстві фінансів США створюється Фонд протидії російському впливу та корупції (Countering Russian Influence and Corruption Fund). Ціль Фонду - зокрема протидія таким заходам Російської Федерації за кордоном:
 1. підтримка дезінформації та пропаганди;
  2.    втручання в закордонні вибори; 
     3.     зусилля, спрямовані на підрив фінансової прозорості та
4.     управління;
 5.     підтримка та зміцнення зарубіжних програм, орієнтованих на журналістські розслідування та незалежність медіа-середовища для викриття російської корупції.

Закон «Протидія іноземній пропаганді» від 2018 року
Передбачає зобов’язання маркування про приналежність відеопрограм іноземним представникам.
Вимога до іноземних ЗМІ, що діють на території США, подавати піврічні звіти до Федеральної комісії з питань зв'язку.
  Зарубіжним ЗМІ, що знаходяться на території США, забороняється транслювати будь-яку відеопрограму для/або в інтересах принципала-громадянина іноземної держави такого медіа-каналу, якщо такі програми не містять помітну вказівку про те, що програма виробляється або розповсюджується від імені іноземного принципала, і що додаткова інформація розміщена у піврічних звітах, доступних на веб-сайті Федеральної комісії з питань зв'язку.
Закон «Захист від російської агресії і дезінформації» від 2018 року
Визначає, що Міністр оборони США у координації з Державним секретарем, може проводити спільні дослідні проекти з союзниками НАТО відповідно до повноважень відповідно до розділу 10 Кодексу Сполучених Штатів (United States Code), включаючи проекти Центру передового досвіду НАТО, націлені зокрема на розширення можливостей НАТО для виявлення і стримування інформаційних операцій Росії.
Закон про дозвіл на державну оборону на фінансовий рік 2017 (c.1251)
• Створення Центру глобальної взаємодії Державного департаменту (The Global Engagement Center, GEC), місія якого полягає в управлінні, синхронізації, інтеграції та координації дій федерального уряду з метою виявлення та протидії іноземним державним і недержавним пропагандистським та дезінформаційним зусиллям, спрямованим на вплив на політику, підрив безпеки та стабільності США. У своїх розширених повноваженнях GEC має діяти в першу чергу як джерело фінансування незалежних досліджень, журналістських розслідувань та зусиль громадянського суспільства для боротьби зі фінансованою державами дезінформацією в країнах-союзниках (ЄС та НАТО). GEC повинен також виступати координатором та організатором громадянських та наукових зусиль у США та Європі. Він повинен слугувати точкою дотику для європейських команд StratCom.
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
План дій проти дезінформації від 5 грудня 2018 року
• Розглянуто чотири сфери, що є ключовими для розвитку потенціалу Євросоюзу та зміцнення співпраці між державами-членами та ЄС:
  1. Удосконалений механізм виявлення
Підсилення кадрового складу та збільшення фінансування органів що займаються протидією дезінформації.
2.     Скоординоване реагування
Запуск Спеціальної системи швидкого сповіщення в інституціях та державах-членах ЄС.
3.     Онлайн-платформи та індустрії
Забезпечення прозорості політичної реклами; активізація зусиль із закриття активних фейкових акаунтів; виявлення діяльності, що ведеться не від людей (повідомлення, що поширюються автоматично за допомогою «ботів»); а також співпраця з факт-чекерами та науковими дослідниками з метою виявлення кампаній з дезінформації та поширення контенту, що пройшов факт-чекінг. Європейська Комісія у співпраці з Європейською групою регуляторів, відповідальних за аудіовізуальні медіа-послуги, забезпечуватиме ретельний та постійний моніторинг виконання зобов'язань.
4.     Підвищення рівня поінформованості та підтримка громадян
Сприяння розвитку медіа-грамотності за допомогою запровадження спеціально розроблених програм.
 
Зібрка правил щодо дезінформації (EU Code of Practice on Disinformation) від вересеня 2018 р.
URL: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/code-practice-disinformation
• Закріплює набір стандартів боротьби з дезінформацією, добровільно підписаними платформами, провідними соціальними мережами, рекламодавцями та рекламною індустрією у жовтні 2018 року.
Підписанти Кодексу мають представити докладні дорожні карти для вжиття заходів у 5 сферах:
1.     Припинення доходів від реклами певних акаунтів та веб-сайтів, які поширюють дезінформацію;
2. Поліпшення прозорості політичної реклами та видачі реклами;
3. Вирішення проблеми підроблених акаунтів та онлайн-ботів;
4. Надання можливості споживачам повідомляти про дезінформацію та отримувати доступ до різних джерел новин, покращуючи при цьому видимість та надійність авторитетного контенту;
5. Повноваження дослідницької спільноти контролювати дезінформацію в Інтернеті через доступ до даних платформ, сумісний із конфіденційністю.
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ
Великобританія й досі не напрацьовувала законодавство щодо дезінформації.


Стратегія національної безпеки та
стратегічна оборона і стратегічний огляд 2015. Безпека й процвітання
Сполученого Королівства від 2015 року



• Окреме місце боротьбі з дезінформацією не відводиться. Питання проходить наскрізно в широкому контексті.

НІМЕЧЧИНА
Закон Про
покращення правозастосування в соціальних мережах від жовтня  2017 року
• Контентом, який вважається посяганням на державу, суспільний порядок або порушення прав певної людинипідпадатиме під грошові штрафи. До цього контенту належать матеріали пропаганди та певні знаки антиконституційних організацій. Також сюди належать публічні заклики до поширення неправдивої інформації.
• Створення недержавних органів саморегулювання, задля покращення імплементації закону та боротьби з мовою ворожнечі і фейками.
• Можливість апеляційного розгляду незаконності матеріалу
• На Міністерство юстиції покладається головні регуляторні повноваження у цій сфері.
ФРАНЦІЯ
Закон про свободу Преси від  1881 року
• Стаття 27 Закону визначає, що таке фейкові новини і визнає їх злочином: «Публікація, розповсюдження або відтворення будь-якими засобами неправдивих
(фальшивих) новин – сфабрикованих, підроблених або неправдиво написаних матеріалів третім особам, матеріалів що зроблені недобросовісно, порушили громадський мир або сприяли його
порушенню, карається штрафом у 45000 євро. Ті ж дії будуть каратися штрафом у 135000 євро, коли публікація, розповсюдження або відтворення матеріалів, зроблених недобросовісно, можуть підірвати дисципліну або мораль армії або перешкодити військовим зусиллям
нації».
.
Національна кіберстратегія Франції від 2015 року
URL: https://www.ssi.gouv.fr/uploads/2015/10/strategie_nationale_securite_numerique_fr.pdf
• «Цифрові платформи, зокрема соціальні мережі, можуть неявно формувати думку і часто є провідниками цінностей, які не є цінностями Французької Республіки. У деяких випадках вони можуть бути використані в цілях розповсюдження дезінформації і пропаганди у французькому суспільстві, передусім серед молоді. В такому випадку поширювані думки суперечать основоположним інтересам Франції і підпадають під дію законодавства про національну безпеку і оборону»
Закони №190 (головний)
та №191 (допоміжний дозакону №190)
URL: http://www.assemblee-nationale.fr/dyn/15/dossiers/lutte_fausses_informations?etape=15-ANLDEF
• Збільшення прозорості функціонування онлайн-платформ (таких як Facebook, Twitter та інших);
• Надання права регулятору — Вищій аудіовізуальній раді (CSA) — в передвиборчий період припиняти трансляцію мовника, якщо він поширює потенційно небезпечну інформацію і перебуває під впливом іноземних держав;
• Суди мають за 48 годин розглядати справи, які стосуються видалення неправдивої інформації;
• В Освітній кодекс додаються слова про важливість «критичного аналізу інформації», «перевірки достовірності інформації» тощо.
ІТАЛІЯ
Кримінальний кодексі Італії
URL:
http://www.normattiva.it/uri-res/N2Ls?urn:nir:stato:legge:2017-11- 03;165!vig=2019-05-06
• Встановлює покарання у вигляді ув’язнення до 3 місяців або штраф за публікацію чи розповсюдження неправдивих, перебільшених або упереджених новин, які можуть порушити громадський порядок. Таке формулювання правової норми дає можливість накладати санкції за поширення фейкових новин як у виборчий період, так і поза ним
Інструкція з протидії поширенню фейкових новин через мережу Інтернет в контексті виборчої кампанії 2018 року

•  Поштово-комунікаційна поліцію Італії зобов’язується збирати, ідентифікувати фейкові новини, а також сприяти їхньому видаленню і публікувати спростування.
Для виконання зазначених функцій, відповідно, Інструкцією передбачені конкретні дії, а
саме:
1. Додавання на офіційному сайті Поштово-комунікаційної поліції додаткової функції, так званої «Червоної кнопки», яка дозволить населенню повідомляти про фейкові новини онлайн.
2. Здійснення перевірки та верифікації отриманих новин та загальний моніторинг відкритих джерел інформації силами Поштовокомунікаційної поліції та спеціального підрозділу Національного центру
проти онлайн злочинності захисту критичної інфраструктури (Centro Nazionale Anticrimine Informatico per la Protezione delle Infrastrutture Critiche).
3. В разі виявлення ознак неправдивої інформації, публікація на офіційному сайті та в соціальних мережах спростувань фейків та допомога громадянам у контактуванні із адміністраторами соціальних
мереж щодо видалення фейкової інформації.
ЕСТОНІЯ
Естонія не напрацьовувала законодавство щодо дезінформації


Стратегія кібербезпеки Естонії на 2019-2022 р.р.
URL: https://www.mkm.ee/sites/default/files/kyberturvalisuse_strateegia_2022_eng.pdf
Торкається інформаційної безпеки з точки зору захисту даних та кіберобладнання. Однак стратегія зазначає необхідність імплементації рекомендацій ЄС щодо боротьби з дезінформацією в національне законодавство.
ЛАТВІЯ
Литва не напрацьовувала законодавство щодо дезінформації.

Національна стратегія розвитку електронного медіа-сектору на 2012-2027 роки.
URL: https://neplpadome.lv/lv/sakums/normativie-akti/nacionala-strategija.html
Національна стратегія розвитку електронного медіа-сектору на 2018-2022 роки (продовжує вектор і пріоритети попередньої стратегії)
URL: (поки що немає в публічному доступі)
• Серед стратегічних цілей:
1. зміцнення та реформування державних засобів масової інформації шляхом збільшення їх ролі у зміцненні національної культури та ідентичності 
2. Підтримка інформаційного простору латвійською мовою та мовлення національних електронних ЗМІ на всій території Латвії, особливо на сходих прикордонних районах
• Боротьба з пропагандою та дезінформацією не зазначається
ЛИТВА
Литва не напрацьовувала законодавство щодо дезінформації.

Стратегія Національної безпеки від 2017 року
URL: https://kam.lt/en/defence_policy_1053/important_documents/strategical_documents.html
Надає перелік інформаційних загроз, у тому числі «військова пропаганда, яку поширюють певні держави та недержавні гравці; розпалювання ненависті, спроби спотворити історію як інша необгрунтована та оманлива інформація, спрямована проти інтересів національної безпеки Литовської Республіки, що призводить
до недовіри та невдоволення Литовською державою та її державними
інституціями, демократією, національною обороною; прагнення розширити національні та культурні розриви та послабити національну ідентичность та активне громадянство; спроби дискредитувати членство Литви в НАТО та можливостях  і зобов'язаннях НАТО захищати своїх союзників, щоб підірвати волю громадян до захисту своєї держави ... інформаційна діяльність, спрямована на вплив на демократичні або виборчі процеси в країні, або партійну система, або  на товариства та політиків інших держав-членів ЄС та НАТО, шукаючи несприятливі для Республіки рішення Литви».
Військова стратегія від 2016 року
URL: https://kam.lt/en/defence_policy_1053/important_documents/strategical_documents.html
• Згадуються інформаційні атаки серед інших звичайних загроз: «Росія та деякі інші держави та недержавні гравці агресивно розповсюджували безпідставно
оманливу інформацію з метою формування думки литовської громадськості про національну безпеку. Такі атаки використовуються для створення недовіри
і невдоволення демократичним порядком та національною оборонною системою, дискредитації Альянсу, його можливостей та зобов'язання щодо захисту Союзників, а також послаблення єдності між громадянами, підрив їхнього патріотизму та волі до захисту країни. Поширення інформації і комунікаційні технології, ймовірно, можуть спричинити ще більші інформації атаки, особливо спрямовані на конкретні цільові групи, в межах
майбутнього”.

УГОРЩИНА
Угорщина не напрацьовувала законодавство щодо дезінформації.

ПОЛЬЩА
Концепція оборони Республіки Польща від травня 2017 р.


Визначає "агресивну політику Російської Федерації", включаючи використання
таких інструментів як дезінформаційна кампанія проти інших країн  як одна з головних загроз і викликів. Концепція не містить будь-які точні розробки або завдання щодо інформаційної безпеки.
Доктрина безпеки інформації була розпочата як проект у 2015 році




• Документ розробляється як реакція на збільшення гібридних загроз, пропаганди, дезінформація та психологічний вплив діяльності іноземних держав
та недержавні суб'єкти. Документ повинен уточнити сфери відповідальності та режиму співпраці та координація між урядом, приватними установами та громадянами.
• Знаходиться на стадії складання.

РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ
Федеральний закон «Про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації» від 2018 року
URL: https://sozd.duma.gov.ru/bill/606593-7
Спрямований на протидію так званим фейковим новинам - недостовірної суспільно значимої інформації, поширюваної під виглядом достовірних повідомлень, що створює загрозу для безпеки. Поширення такої інформації забороняється в інформаційно-телекомунікаційних мережах, в тому числі в інтернеті. Аналогічна заборона передбачена для  закликів до масових безладів, екстремізму або участі в несанкціонованих масових акціях.
Визначати ступінь достовірності інфоормації уповноважений  Генеральний прокурор РФ і його заступники в рамках своєї компетенції. У той же час їх рішення можна буде оскаржити в суді.
Покаранням за порушення є шрафи. Вони загрожують як за поширення фейковий новин в ЗМІ, так і в інтернеті. При цьому штрафи різняться в залежності від тяжкості наслідків, які наступили в результаті поширення дезінформації.
Конвенція про забезпечення міжнародної інформаційної безпеки від 2011 року
• Конвенція розглядає «дії в інформаційному просторі, спрямовані на підрив політичної, економічної та соціальної системи іншого уряду, та психологічні кампанії, що проводяться проти населення держави з метою дестабілізації суспільства», як одну з головних загроз інформаційний простір.
• Підкреслює, що «політичні повноваження у зв'язку з питаннями державної політики, пов'язані з Інтернетом, є суверенним правом держав, і що уряди держав мають права та обов'язки щодо питань державної політики, пов'язаних з Інтернетом на міжнародному рівні».
Рамки урядової політики Росії щодо міжнародної інформаційної безпеки до 2020 року
• Просування міжнародної інформаційної безпеки. Відповідно до позицію Росії слід просувати переважно під егідою Організації Об'єднаних Націй. Крім того, Росія прагне співпраці з цих питань з партнерами в інших міжнародних організаціях - Шанхайській організації співробітництва, Співдружності незалежних держав, Організації договорів про колективну безпеку та членами БРІКС. Росія також ініціювала роботу Групи державних експертів (GGE) - органу ООН, який об'єднує експертів з різних країн для обговорення питань управління Інтернетом та пошуку взаєморозуміння.
Доктрина інформаційної безпеки РФ
Відповідальність уряду за забезпечення не лише інфраструктури, а й самої інформації.
Інформаційний суверенітет розуміється як «нерозповсюдження" іноземної інформації серед громадян Росії та обмін "належною інформацією про Росію з іноземними партнерами».

Автор: Валерія Полторак, студентка спеціальності "Політологія" Донецького національного університету імені Василя Стуса