Перейти до основного вмісту

Дослідження ІМІ. Медіавподобання Донецької області та непідконтрольних територій: Росія чи Україна?

Хто робить інформаційну погоду на непідконтрольних територіях Донеччини? Які телеканали мають у доступі мешканці окупованої частини Донеччини та Луганщини? Яка частка маріупольців обирає Фейсбук та який відсоток українців Донецької області цікавиться російськими ЗМІ? На ці та інші питання дає відповіді соціологічне дослідження, що його проведено компанією GFK на замовлення ІМІ.


Телебачення VS соціальні мережі

Користувачів соціальних мереж у Донецькій області чи не найменше в опитаних областях країни – 49%. Порівняно з минулим роком це на 4 відсотки більше. Користувачів, що мають сторінку Вконтакте та Однокласниках, однакова кількість – по 35%, та 15% опитаних зареєстровані у Фейсбуці. Загальний показник користування соцмережами у Бахумті – 44%, у Волновасі – 46%, у Краматорську – 47%. У Бахмуті російська соцмережа ВК приваблює 24% опитаних, Однокласники – 35%, у Волновасі ці соцмережі – 34 та 35% відповідно. Слов’янськ-Краматорськ – 37% Вконтакті та 29% Однокласники. У Фейсбуці вище перелічені міста мають акаунти приблизно однакової кількості людей – це 13% та 14%.



У Маріуполі, великому промисловому та культурному центрі Донецької області, 56% опитаних користуються соціальними мережами, кількість таких зросла з минулого року на 3%. Фейсбук у столиці Приазов’я займає найвищий показник в області – це чверть опитаних (24%), але тут поки що Американська мережа програє Однокласникам – 44% опитаних маріупольців мають аккаунт у цієї мережі та 41% Вконтакті. З кожним роком кількість людей, що залучені до соціальних медіа, збільшується, але все одно найбільший вплив на аудиторію досі має телебачення.


Такі, що отримують інформацію з телеекранів загальнонаціональних мовників, складають більшість населення Донецької області – 81%. І також більшість, це 60%, дивиться Інтер, далі йде 1+1 та ТРК Україна – 57% та 54% відповідно.


На зрівняння, онлайн-медіа цікавиться 58% мешканців області. На першому місці за популярністю міський маріупольсьский сайт 0629.com.ua – 12%, далі йде сайт телеканалу 112.ua – 6% читачів заходять за новинами, а ось у censor.net та korrespondent.net – набрали всього лише по 3%.

Про загальну медіаситуацію у Донецькій області та Крамторську також читайте на сайті ІМІ у Дослідження медіаситуації Донецької області

Російські ЗМІ та Донеччина

Згідно із опитуванням, 84% мешканців Донеччини дивляться українське телебачення, а 13% – російські телеканали, половина опитаних – це 51% – обирають місцеві телеканали. Перша трійка серед місцевих ТБ виглядає таким чином: Сигма-ТВ (м. Маріуполь) – 14%, Орбита – 12% (м. Покровськ), ТВ-7 (м. Маріуполь) – 12%.



Щодо інтернет-ЗМІ, то 14% області опитаних отримують інформацію з українських ресурсів і 5% періодично зазирають у російські інтернет-видання. Місцеві інтернет-ресурси цікавлять – 24% респондентів. Перша позиція у міського маріупольського сайту 0629.com.ua – 12%, дочірній сайт Покровську 06239.com.ua та severcity.info всього лише по 2% опитаних. Це можна пояснити більшою потенційною аудиторією Маріуполя та кількістю населення у цих містах загалом.

Щодо непідконтрольних територій Донеччини та Луганщини, тут інформаційна картина виглядає далеко не на користь України. Зокрема, мешканці цих місць майже не мають доступу до українських інформаційних ресурсів, та й згідно з опитуванням не дуже й цікавляться ними. Погоду в інформ-просторі окупованої частини цих двох східних областей робить Росія. 82% – дивляться телебачення, перша трійка телеканалів така: Россия-1 – 54%, Россия-24 – 53%, НТВ – 47%. Майже дивом виглядає в цьому рейтингу поява єдиного українського мовника, це канал 1+1 – 28%, такий саме відсоток і у Новороссия-ТВ та Лайфньюс.


Серед інтернет-ЗМІ ситуація трохи краща, у десятку трапили три українські сайти: Кореспондент, УНІАН та Segodnya.ua – 8%, 7%, 4% відповідно. Першу трійку займають Lifenews.ru – 12%, Novorossia.su – 11%, DNR.online.ru – 9%.

Опитування громадської думки проводилось компанією GfK на замовлення Інституту масової інформації за підтримки Української ініціативи з підвищення впевненості (UCBI) та USAID у січні-березні 2017 р. у восьми областях Сходу та Півдня України (Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська, території Донецької та Луганської областей, які контролюються урядом України). Всього було опитано 15 103 респонденти. Теоретична похибка не перевищує 1% для всієї вибірки та 2,5% для кожної області окремо з вірогідністю 0,95. Перша хвиля дослідження була здійснена у листопаді 2015 — січні 2016 р. та охопила 13 830 респондентів у шести областях Сходу та Півдня України (всі вище згадані, крім Херсонської та Миколаївської областей).

Юлія Гаркуша-Галко, регіональна представниця ІМІ у Донецькій області

Дослідження було проведено за підтримки Української ініціативи з підвищення впевненості (UCBI), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Популярні дописи з цього блогу

Резолюція круглого столу громадськості з проблем розробки та прийняття проекту обласної програми з розвитку громадянського суспільства Донеччини

РЕЗОЛЮЦІЯ круглого столу "Нова Програма сприяння розвитку громадянського суспільства в Донецькій області: виклики і загрози" 03 червня 2013 року м. Донецьк Громадські організації Донецької області, що звернулись до керівництва області з приводу відсутності публічного громадського обговорення проекту Обласної цільової програми зі сприяння розвитку громадянського суспільства у Донецькій області на 2013 – 2015 роки, і отримали відмову під приводом того, що громадське обговорення відбулось шляхом розміщення проекту програми на сайті ДонОДА, провели відкрите обговорення ситуації, що склалась навколо розробки і затвердження зазначеної програми. На обговорення були запрошені представники обласної влади, проте взяти участь в роботі останні відмовились. За результатами обговорення, учасники круглого столу констатують: проект обласної програми створює негативне враження про громадські організації, за змістом не містить європейські принципи та механізми сприяння

Зачем Донецку бренд?

Фото: lifedon.com.ua Уважаемые читали нашего блога, вашему вниманию предлагается  интервью Нагорняк Татьяны Леонтьевны,  кандидата политических наук, доцента кафедры политологии Донецкого национального университета, одного из ведущих специалистов в Украине по брендингу территорий газете "Жизнь" . История знает немало примеров, когда за счет удачного позиционирования города его восприятие менялось кардинально. В последнее время над возможностью брендинга территории активно работают и в Донецкой области.  Об успешных примерах брендинга украинских городов и перспективах его применения в Донецкой области корреспондент «Жизни» поговорил с кандидатом политических наук, доцентом кафедры политологии Донецкого национального университета Татьяной Нагорняк, которая профессионально занимается изучением данного вопроса. Что следует понимать под брендингом территории? Говоря о бренде территории (страны, района, области, города, некого знакового места и т.д.), я имею в виду ту

Боротьба з дезінформацією, фейками та інформаційна безпека у світовому контексті. Нормативно-правова база країн світу

У контексті прискореної глобалізації перед державами постають нові виклики. Одним із таких викликів є підвищення загрози іноземних інформаційних впливів на безпеку країни та її суверенітет. Прикладом є хвиля втручань Російської Федерації у проведення виборів в Європі та США, яка спричинила появу окремого законодавства щодо днзінформації.. Хоча дії європейських країн і США щодо захисту від російської пропаганди та дезінформації були системними та ефективними, постає питання законодавчо прописаних механізмів боротьби з даним явищем а також механізм їх попередження.  Станом на сьогодні, найрозвиненіша нормативно-правова база боротьби і попередження дезінформації наявна в Сполучених Штатах Америки. З чотирьох документів два стосуються окремо російської агресії, пропаганди та дезінформації.  Європейський Союз лише починає системно напрацьовувати законодавство щодо попередження і боротьби з дезінформацією. Найвагомішим є План дій проти дезінформації від 5 грудня 2018 року, що має