Перейти до основного вмісту

Інститут масової інформації: "Серед мешканців Півдня і Сходу зменшується орієнтація на Росію та збільшується прихильність до нейтралітету у зовнішній політиці"

Фото: Інститут масової інформації
У зовнішній політиці майже у всіх досліджуваних областях Півдня і Сходу України прихильність до європейського вектору не змінилась, але зменшилась орієнтація на Росію (з 13% до 10% серед жителів 6 областей, де було проведено обидві хвилі опитування), також суттєво зросла частка прихильників дотримання «нейтральності» у зовнішній політиці (з 36% до 41% серед жителів 6 областей).

Про це свідчать результати опитування мешканців Півдня та Сходу України, яке було проведено у 2015-2016 та 2017 роках компанією GfK на замовлення Інституту масової інформації за підтримки Української ініціативи з підвищення впевненості (UCBI) та USAID.

Щодо бажаного сценарію розвитку подій для Донбасу – зросла (зокрема, у Донецькій та Луганській областях – суттєво зросла) частка тих, хто прагне повернення до відносин з Києвом у форматі, що був до початку конфлікту (з 30% до 34% серед жителів 6 областей, і зокрема з 21% до 30% у Донецькій (ПУТ) та з 18% до 41% у Луганській (ПУТ) областях).

Теледивлення у майже всіх зазначених областях знизилось (включно зі зниженням дивлення новин та аналітичних ток-шоу) порівняно з результатами першої хвилі опитування у грудні 2015 - січні 2016 року, а користування Інтернетом та соціальними медіа зросло (у т.ч. зросло використання сайтів соціальних мереж для отримання та поширення новин). 

Суттєвих змін у користуванні радіо не зафіксовано, спостерігається зниження читання друкованої преси, зокрема, задля отримання новин. 

Незважаючи на зростання користування Інтернетом та соціальними медіа, телебачення залишається основним джерелом новин для більшості опитаних. 

Кожен п’ятий житель (21%) восьми областей Сходу і Півдня України зауважує брак інформації про боротьбу з корупцією на місцевому рівні. Як показують дані дослідження ІМІ, місцеві медіа Півдня та Сходу України не задовільняють цю потребу. Кожна п’ята новина в регіональних медіа Півдня та Сходу України (до 20%) присвячена криміналу та нещасним випадкам. Тоді як про корупцію і протидію їй присвячено близько 1% від загальної кількості новин. 

Найбільше новин в місцевих медіа Півдня і Сходу України ґрунтуються на прес-релізах та повідомленнях офіційних структур — 39%. Ще для 31% новин джерелом інформації є власний кореспондент. Крім того, аналіз ІМІ показав, що станом на перший квартал 2017 року 5% новин у місцевих ЗМІ Півдня та Сходу України містили ознаки замовності. Найбільше таких новин було зафіксовано у Дніпрі (9%) та Миколаєві (7%), найменше — у ЗМІ Харкова і Херсона (по 2%).

Довідка:

Впродовж 2015-2017 проведено дві хвилі опитування, обсяг вибірки складав: для першої хвилі опитування у 6 областях у грудні 2015 - січні 2016: 13280 інтерв’ю, та 463 інтерв'ю методом телефонних інтерв’ю з дзвінками на мобільні телефони – на непідконтрольних уряду територіях (НПУТ) Донецької і Луганської областей. Для другої хвилі опитування у 8 областях у січні-лютому 2017 року: 14667 інтерв’ю, та 426 інтерв'ю методом телефонних інтерв’ю з дзвінками на мобільні телефони – на непідконтрольних уряду територіях (НПУТ) Донецької і Луганської областей.

Вибірка репрезентативна населенню кожної області за віком/статтю/розміром населеного пункту згідно з даними Державної служби статистики України станом на 1.01.2015 для першої хвилі та на 1.01.2016 для другої хвилі, вибірка респондентів з НПУТ відповідає вибірці аналогічного опитування 2016 року за статтю, віком, областю і типом населеного пункту для співставності даних.

Моніторинг місцевих ЗМІ Харкова, Одеси, Дніпра, Запоріжжя, Миколаєва, Херсона, Донеччини (Краматорськ та Маріуполь) та Луганщини (Сєвєродонецьк) тривав протягом січня-лютого 2017 року. У кожному регіоні експерти ІМІ аналізували новини у трьох друкованих медіа, чотирьох популярних інтернет-виданнях та двох телеканалах. Загалом, опрацьовано 2612 матеріалів друкованих ЗМІ, 4692 матеріали інтернет-ЗМІ і 650 матеріалів ТБ.


Популярні дописи з цього блогу

Резолюція круглого столу громадськості з проблем розробки та прийняття проекту обласної програми з розвитку громадянського суспільства Донеччини

РЕЗОЛЮЦІЯ круглого столу "Нова Програма сприяння розвитку громадянського суспільства в Донецькій області: виклики і загрози" 03 червня 2013 року м. Донецьк Громадські організації Донецької області, що звернулись до керівництва області з приводу відсутності публічного громадського обговорення проекту Обласної цільової програми зі сприяння розвитку громадянського суспільства у Донецькій області на 2013 – 2015 роки, і отримали відмову під приводом того, що громадське обговорення відбулось шляхом розміщення проекту програми на сайті ДонОДА, провели відкрите обговорення ситуації, що склалась навколо розробки і затвердження зазначеної програми. На обговорення були запрошені представники обласної влади, проте взяти участь в роботі останні відмовились. За результатами обговорення, учасники круглого столу констатують: проект обласної програми створює негативне враження про громадські організації, за змістом не містить європейські принципи та механізми сприяння

Зачем Донецку бренд?

Фото: lifedon.com.ua Уважаемые читали нашего блога, вашему вниманию предлагается  интервью Нагорняк Татьяны Леонтьевны,  кандидата политических наук, доцента кафедры политологии Донецкого национального университета, одного из ведущих специалистов в Украине по брендингу территорий газете "Жизнь" . История знает немало примеров, когда за счет удачного позиционирования города его восприятие менялось кардинально. В последнее время над возможностью брендинга территории активно работают и в Донецкой области.  Об успешных примерах брендинга украинских городов и перспективах его применения в Донецкой области корреспондент «Жизни» поговорил с кандидатом политических наук, доцентом кафедры политологии Донецкого национального университета Татьяной Нагорняк, которая профессионально занимается изучением данного вопроса. Что следует понимать под брендингом территории? Говоря о бренде территории (страны, района, области, города, некого знакового места и т.д.), я имею в виду ту

Боротьба з дезінформацією, фейками та інформаційна безпека у світовому контексті. Нормативно-правова база країн світу

У контексті прискореної глобалізації перед державами постають нові виклики. Одним із таких викликів є підвищення загрози іноземних інформаційних впливів на безпеку країни та її суверенітет. Прикладом є хвиля втручань Російської Федерації у проведення виборів в Європі та США, яка спричинила появу окремого законодавства щодо днзінформації.. Хоча дії європейських країн і США щодо захисту від російської пропаганди та дезінформації були системними та ефективними, постає питання законодавчо прописаних механізмів боротьби з даним явищем а також механізм їх попередження.  Станом на сьогодні, найрозвиненіша нормативно-правова база боротьби і попередження дезінформації наявна в Сполучених Штатах Америки. З чотирьох документів два стосуються окремо російської агресії, пропаганди та дезінформації.  Європейський Союз лише починає системно напрацьовувати законодавство щодо попередження і боротьби з дезінформацією. Найвагомішим є План дій проти дезінформації від 5 грудня 2018 року, що має